Міста-побратими

Невелика хмарність

24 °C

м.Паланга
Угода з 2015 року
Мер - Шарунас Вайткус
19.02.2016
ПАЛАНГА (Литва)
Паланга (з лит. Palanga) — курортне місто на заході Литви, яке розташоване уздовж берега Балтійського моря й займає 25 км узбережжя. Перебуває на відстані менш ніж за 20 км від кордону з Латвією.Назву міста народна етимологія виводить із лит. Po lang, що означає «до вікон». Існує дуже цікава легенда – вона розповідає про пісок, що засипав житло одного з перших мешканців Паланги по самі вікна.Назва міста, скоріш за все, походить від балтського «кореня», що позначає низьке топке місце.З 1824 Паланга належала сімейству графів Тишкевичів.Під час Першої світової війни Палангу окупують німці. А у 1919-1921 Паланга входить до складу незалежної Латвійської Республіки, проте більшість населення складають литовці. Рішенням міжнародного арбітражу від 30 березня 1921 Палангу передано Литві. І 1933 року Паланга дістала права міста.Герб міста зображує корону над бурштиновим намистом на синьому щиті.Найбільшим визначним місцем у Паланзі є музей Бурштину, який знаходиться у колишньому палаці Тишкевичів.Між Палангою та Шьвєнтої знаходиться Міжнародний Аеропорт Паланга – третій по величині після Вільнюського та Каунаського повітряних портів. Аеропорт Паланга забезбечує регулярні рейси до Скандинавських країн, Німеччини та до найбільшого міста країн Балтії – Риги (столиця Латвії).А щодо того як дістатись з України до друзів із Литви – туди найпростіше прилетіти літаком з пересадкою в Ризі (Латвія).
м. Білгород-Дністровський,Одеська область
Угода з 2010 року
Мер - Нановський Ігор Миколайович
19.02.2016
Південний гість
Наймолодший із побратимів, але найдревніший за віком – Білгород-Дністровський, місто на березі Дністровського лиману. Документ про партнерство був датований 2010 роком.Населення древнього Акерману – 60 тисяч жителів.Білгород-Дністровський – одне з найдревніших міст у Європі. Воно виникло у VI столітті до нашої ери. Розкопки принесли багато цікавих експонатів, які є одними з найважливіших історичних пам’яток причорноморських поселень древніх греків віком понад 2500 років.Білгород у XV столітті – це одне з великих міст Європи з населенням 20 тисяч чоловік.В цей же час зводиться величезна кам’яна фортеця. Масштаби будівництва дозволяли захистити жителів під час нападів.У фортеці зупинявся Олександр Пушкін і є навіть окрема кутова башта, названа на його честь.Споруда обросла легендами, серед яких неможливо відрізнити правду від вимислу. Але багато з них – засновані на реальних історіях.Сьогодні Білгоро-Дністровський – це адміністративний центр обласного підпорядкування, розташований в південно-західній частині Одеської області. На території міста є морський торгівельний порт і митниця. На економіку краю позитивно впливає прямий вихід у Чорне море через Дністровський лиман.Природні та кліматичні ресурси створюють чудові умови для лікування, відпочинку і активного туризму.
м. Ярошин
Угода з 2006 року
Мер - Adam Pawlicki
19.02.2016
Столиця польського року
У 2006 році ще одним містом-побратимом став польський Яроцин (Jarocin) з населенням 26 тисяч жителів. Він входить до Великопольського воєводства.Площа населеного пункту –1 464 га; відстань до Варшави – 242 км.Для більшості людей Яроцин асоціюється з двома моментами: рок-фестиваль та меблева фабрика. Але мало хто знає, що місто славиться ще й туристичними районами. Некваплива прогулянка польським краєм точно не буде нудною. Кожен знайде щось для себе. Наприклад, густі ліси є ідеальним місцем для активного відпочинку: піший туризм, нордична ходьба.А байкарів зачарують гарні краєвиди, особняки і палаци, церкви і каплиці. А хто шукає тиші і спокою, знайдуть їх біля водойм. Шукачі пригод можуть віднайти для себе багато цікавих місць, оповитих легендами та з багатою історією. Адже найперша історична згадка про місто датується серединою тринадцятого століття. Знайдені археологічні об’єкти свідчать про ранні доісторичні поселення. Деякі з них датовані до 5000 років.Загалом місто було засноване і розвивалося як торгівельне село, адже знаходилося на перехресті основних маршрутів з Познані до Калішу, Торуні та Вроцлава.А ім’я Jarocin вперше з’явилося в документ, виданих 30 листопада 1257 року.Протягом століть у Яроцині мирно співіснували три національності: поляки, німці та євреїв. А в декількох сотнях метрів одна від одної знаходилася католицька, протестантська церкви і синагога. Але історія внесла свої корективи і зараз тут переважно проживають поляки.У Яроцині народилися люди, чиї імена можна знайти в політичній історії Німеччини та дослідженнях з історії мистецтва в Європі. Це – Едуард Ласкер – юрист, засновник і лідер ліберальної партії в Німеччині; всесвітньо відома співачка Елізабет Шварцкопф, відомий художник Еміль Льовенталь та інші особистості.Протягом тривалого періоду в місті проходить фестиваль рок-музики, на який з’їжджаються тисячі шанувальників. Саме тому Яроцин називають ще столицею польського року.
м. Тячів,Закарпатська область
Угода з 2006 року
Мер - Ковач Іван Іванович
19.02.2016
Західний партнер
 місто Тячів поправу можемо назвати своїм партнером у різних сферах життєдіяльності. Мабуть, з усіх побратимів, з ним взаємодіємо найтісніше, що помітно на практиці.Обмінюємося досвідом і приймаємо один від одного допомогу. Але окрім ділових стосунків нас об’єднує справжня дружба. Так, під час повені на Закарпатті Буча надавала місцевим жителям гуманітарну допомогу. Вони – багато в чому сприяли нашому зодчеству. А ще – команди обох міст грали разом у футбол.У жовтні 2011 року в західному краї з’явилася Алея дружби міст-побратимів Тячів-Буча.«Так прийнято: у гості з пустими руками не ходять. Тож під час святкування Дня міста тячівці отримали чимало теплих слів вітань та подарунків. І один з них по-справжньому прикрасить місто, довго зігріватиме серця та приноситиме радість його мешканцям. Цей подарунок – алея декоративних дерев на реконструйованій площі Поштовій від міста побратима – Буча. За такий прекрасний дарунок від імені тячівської громади висловив подяку міський голова Іван Ковач:– Сьогодні ми вирішили посадити алею міста Бучі в Тячеві, ініціатором ідеї є міський голова Бучі Анатолій Федорук. Ми дякуємо йому за такий подарунок для нашого міста», – писалося тоді у місцевій пресі.Нагадаємо, Тячів — місто районного підпорядкування з 1961 року, районний центр Закарпатської області. Розташований в Мармароській котловині, на правому березі Тиси, за 136 км на південний схід від Ужгорода.Вперше, в літописах, Тячів згадується у 1329 р. в грамоті Мадярського короля Карла І, де місто разом з Хустом, Вишковом, Довгим Полем та Сігетом було віднесено до королівських міст з наданням привілеїв.Станом на 2012 рік чисельність населення становила 9154 осіб. Національний склад населення: українці — 73%, угорці — 23%, інші меншини – 3%.
м. Тушин
Угода з 2004 року
Мер - Witold Maecki
19.02.2016
Місто купців
Поступово простягнули руку дружби і сусідній Польщі. Так, у 2004 році нашим містом-побратимом став Тушин (Tuszyn), що входить у Лодзинське воєводство і має статус міськ-сільської гмини. 7200 чоловік населення проживає на території площею 23,25 км.40% основного прибутку до бюджету надходить від торгівлі знаменитих «тушинських базарів» (є власністю міста). Головний асортимент – одяг, який пошитий в Польщі. Ринок у Тушині дуже популярний у Центральній Європі і на його території працюють близько 800 фірм. І це не дивно. Адже ще декілька століть тому, місто отримало Магдебурзьке право і стало відкритим в комерційних цілях. Тут проводилися численні ярмарки, іноді – до 12 разів на рік. Приїжджали купці із Сілезії, Мазовії і Великої Польщі.Зараз весь апарат міста складає 80 чоловік, які, окрім управи, працюють в гімназії, поліклініці, муніципальній поліції (хоча є поліція воєводська і державна).Цікавою спорудою у Тушині є їхній басейн, який побудований під ключ на бюджетні кошти — з наданням всіх відповідних послуг. Населення містечка на 80% працює не виїжджаючи за його межі.А з 1928 року тут працює одна з найбільших в Польщі лікарень легеневого профілю.Створення Тушина пов’язане з легендою, яка сягає часів короля Владислава Ягелло. Колись ця місцевість представляла собою великий готель, який відчиняв свої двері перед королями і князями. Особливо, коли вельможі «балувались» полюванням і їм треба було ставати на відпочинок.Саме під час однієї такої мисливської «вилазки» син короля Владислава пропав безвісти. Після тривалих пошуків його знайшов лицар, який з великою радістю, голосно закричав: «Король – син тут». В якості подяки за врятованого нащадка Владислав вирішив побудувати тут місто і дав йому ім’я – Tusyn, яке сьогодні перетворилося на Тушин.Тушин – надзвичайно чисте містечко, а люди – привітні та веселі. У них немає постійної стурбованості, заклопотаності, які притаманні нашому народу. Там – радіють життю. 
м.Понт де Шерью
Угода з 2004 року
Мер - Alain Tuduri
19.02.2016
З привітом із Франції
Пон-де-Шерюй (Pont-de-Chruy) — комуна у Франції, що знаходиться в регіоні Рона – Альпи. Департамент комуни — Ізер, який входить до складу кантона Пон-де-Шерюй.Населення комуни станом на 2006 рік становило 4778 чоловік, а муніципалітет розташований на відстані близько 410 км. на Південний Схід від Парижу. Морський клімат.Це – живе, динамічне місто, до якого приєднуються інші муніципалітети.Люди відзначають, що динамічність міста часто не відповідає ні розміру території, ні кількості мешканців.Так, після «промислового періоду» Пон-де-Шерюй, місто рішуче повернуло свою діяльність у напрямок торгівлі, ремесел, розвитку ринку послуг. Почали «рости» багаточисленні магазинчики, модернізувалися галузі освіти, медицини, місцеві служби, соціальний сектор. Значна увага приділяється безпеці – жандармерія була побудована в 1994 році і розширена в 2002 році.У рятувальному центрі працюють 70 пожежних і 68 добровольців.А ще в місті є велика кількість парків, річка «Bourbre». Все це сприяє тому, що Пон-де-Шерюй протягом багатьох років залишається живим, гостинним містом, комфортним для життя.
с. Буча
Угода з 2004 року
Мер - Folderi Gyorgy
19.02.2016
З Бучі до Бучі
Так, і у нас є тезка. Щоправда, в Угорщині. Проте це не стало на заваді налагодженню дружніх зв’язків. І теж – у 2004 році.Угорська Буча – це невеличке селище, в якому проживає 2 500 людей.У часовому поясі вони на годину попереду.Власне, Буча адміністративно невід’ємна від Бекешу – регіону Південно-Східної Угорщини. Тому, коли говоримо про Бекеш, то маємо на увазі Бучу – і навпаки (щось на кшталт Ірпеня і прилеглих до нього селищ).У Бекеші, на території площею 127,23 км, проживає 21 544 громадян. Через місто протікає річка Кереш, а в 30 км. на схід – кордон з Румунією.Колись Бекешем (угорською – «мирний») називався замок, а в період з XI по XV століття став столицею однойменного комітету.У 1595 році напад турків практично зруйнував місто. Воно почало відновлюватися лише XVIII столітті й нараховувало вже п’ять кварталів і три церкви (католицька, протестантська і православна).
м. Ковель, Волинська обл., Україна
Угода з 2001 року
Мер - Кіндер Олег Олексійович
08.02.2016
Західні ворота України в Європу
З Ковелем ми «побраталися» у 2001 році. Зокрема, й тому, що місто є кінцевою «точкою» дороги міжнародного значення Київ-Ковель, яка проходить через Бучу. Ковель – старовинне місто з 700-літньою історією, в якому проживає понад 68 тисяч громадян. Воно розташоване на мальовничій рівнині Західного Полісся, на берегах ріки Турії, у географічному центрі Волині. Ковель – місто обласного значення. Займає територію 47 км . Крім того, воно є одним із найбільших залізничних вузлів Західної України, який має вагоме стратегічне значення для держави, з’єднуючи її з багатьма європейськими країнами. Археологічними розкопками доведено існування тут поселення мідно-кам’яної доби (середина ІІІ тис. до н.е.). За давньою легендою першим поселенцем у тутешній місцевості був вправний майстер – коваль, який викував меч князю Данилу Галицькому. На честь коваля й було назване поселення. Свого часу на чолі міста стояли такі історичні постаті, як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський. У 1518 році польський король Сігізмунд І надав Ковелю Магдебурзьке право. До речі, Ковель – транспортне серце Волині. Сучасники називають його – містом залізничників, адже кожен п’ятий є працівником залізничної сфери. А якщо ви приїхали сюди у вересні, то можете потрапити на фестиваль Сагра дель Musso – традиційне свято, аналогічне нашому Дню міста.
Оспадолетто (провінція Падуя), Італія
Угода з 2000 року
Мер - Sergo Damolin Renato Modenese
08.02.2016
«Друг» із сонячної Італії
З італійським містечком Оспедалєтто-Еуганео (Ospedaletto Euganeo) ми «узаконили» відносини ще в 2000 році. З того часу не те, щоб «не розлий вода», але принаймні вітати один одного зі святами не забуваємо. Оспедалєтто – комуна в Італії, що розташована в регіоні Венето. Вона підпорядковується адміністративному центру Падуя. Населення становить 5395 чоловік, площа – 21 км. кв. Дехто спочатку може подумати, що Ospedaletto Euganeo – це зменшене слово від «Ospedale» або «в лікарні». Але насправді назва цього міста в провінції Падуя походить від середньовічного латинського слова «hospitium» – гостинність. Місто звели, а потім воно стало улюбленою зупинкою для багатьох паломників і туристів під час тривалої пішої подорожі. Адже де-інде міські брами зачинялися на ніч і люди не могли туди потрапити. Щодо визначних споруд, то в околицях Тресто (Tresto) є святилище, побудоване у 1468 році в знак появи Мадонни.