Новини

Легалізація зайнятості населення та заробітної плати - важлива тема сьогодення

Легалізація зайнятості населення та заробітної плати - важлива тема сьогодення

В Україні гострою залишається проблема легалізації виплати заробітної плати.

Тому, одним із пріоритетних напрямків роботи державних органів виконавчої влади є питання детінізації заробітної плати та легальної зайнятості населення. “Тіньова“ зайнятість послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.

Відповідно до нині діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розміру пенсії від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

У страховий стаж враховуються лише ті періоди роботи, у яких проводилось нарахування та за які повністю сплачені страхові внески із заробітної плати в сумі не меншій мінімального страхового внеску, що і визначено статтею 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Наголошуємо, що мінімальний розмір заробітної плати з 01.01.2020 складає 4723 грн., відповідно, розмір мінімального страхового внеску становить 1039,06 грн.

Тобто щомісячний платіж повинен становити не менше мінімального розміру - 1039,06 грн.

Чимало роботодавців, особливо фізичні особи-підприємці, ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і, бажаючи уникнути “податкових та пенсійних витрат”, виплачують працівникам заробітну плату у “конвертах”.

А відтак, якщо працівник отримує заробітну плату у “конверті” без сплати страхових внесків, то такі періоди не зараховуються до страхового стажу працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Лише легально оформлений найманий працівник може відчувати себе соціально захищеним. Адже, громадяни, які працюють “неофіційно”, зокрема без укладання трудової угоди, позбавляють себе:

- трудового стажу;

- допомоги по тимчасовій непрацездатності, а жінки ще і допомоги по вагітності та пологах;

- оплачуваної відпустки;

- інших соціальних виплат та, зрештою, майбутньої пенсії.

Одним із найпоширеніших методів мінімізації видатків роботодавців є оформлення працівників за угодами цивільно-правового характеру. В цьому випадку роботодавці здійснюють нарахування та сплату єдиного соціального внеску на фактично нараховані виплати, які є, як правило, значно нижчими за мінімальну заробітну плату. Як наслідок, страховий стаж зараховується пропорційно сплаченим внескам, а це лише частина відпрацьованого місяця.

Щомісячно спеціалісти Головного управління Пенсійного фонду України опрацьовують вибірки, сформовані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у яких міститься перелік страхувальників (роботодавців), які виплачують застрахованим особам (найманим працівникам) заробітну плату менше встановленого чинним законодавством мінімального розміру.

Нагадуємо, що після запровадження Пенсійної реформи, у 2020 році громадянам призначається пенсія у 60 років при стажі не менше 27 років, у 63 роки - при стажі від 17 до 27 років, а особам, у яких страховий стаж складає від 15 до 17 років, пенсія за віком призначається в 65 років.

Кожного наступного року вимога до розміру страхового стажу буде збільшуватися на 1 рік, і у 2028-му році, щоб отримати пенсію за віком у 60 років, необхідно буде мати 35 років страхового стажу.

У 63 роки пенсія за віком, як для чоловіків, так і для жінок призначатиметься, якщо є страховий стаж від 25 до 35 років.

У 65 років призначатиметься за наявності стажу від 15 до 25 років.

З 2000 року в Україні діє система персоніфікованого обліку, яка надає кожній застрахованій особі можливість безоплатно отримувати відомості про себе, тобто, з якої суми заробітної плати, скільки та за який період сплачено за неї роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду України.

На сьогоднішній день, зареєструвавшись на веб-порталі Пенсійного фонду України, кожна застрахована особа має можливість контролювати свою заробітну плату, відображену у звітності роботодавця та перевірити факт сплати внесків.

Якщо особа не має необхідного страхового стажу, але в її трудовій діяльності є періоди, коли вона працювала неповний робочий час, прийнята на роботу не з першого дня місяця або звільнена не останнім днем місяця, перебувала у відпустці без збереження заробітної плати та отримувала заробітну плату у розмірі меншому за мінімальний, вона може здійснити доплату до мінімального страхового внеску.

Для цього необхідно подати до органів Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії заяву. Фахівець Пенсійного фонду на підставі даних Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, визначає розмір доплати до мінімального страхового внеску та складає повідомлення-розрахунок.

Зазначені доплати здійснюються в разі необхідності зарахування до страхового стажу неповного періоду роботи, як повного, за період з 01.01.2004 року.

Якщо особа не належала до категорії застрахованих осіб (не працювала або працювала не офіційно) вона може звернутись до органів фіскальної служби та укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що особи беруть добровільну участь протягом строку, визначеного в договорі, але не менше як один рік. Тобто особа зобов’язується щомісяця протягом року сплачувати єдиний соціальний внесок. В такому випадку кожен місяць буде зараховано до страхового стажу.

Консультацію про порядок здійснення доплати за попередні періоди та укладання договору добровільного страхування у період карантину можна довідатися за за телефоном: (04597) 4-03-49, а після закінчення - за адресою: м. Буча, вул. Енергетиків, 1-А.

 

620

0